Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Хімія




Головна Правила оформлення статей

Правила оформлення статей

Рукописи, підготовлені відповідно до наведених нижче Правил, слід надсилати на адресу електронної поштової скриньки linnik_ros@ukr.net.

Завантажити PDF/Download PDF

Вимоги до тексту статті Структура публікації
Правила оформлення матеріалів Рекомендації щодо оформлення тексту

Вимоги до тексту статті

Текст статті надається у вигляді файлу формату Microsoft Word (*.doc, *.docx) без використання стильової розмітки. Для набору основного тексту використовується шрифт Arial з кеглем 9 pt з одинарним інтервалом між рядками. Формат сторінки А4 (210×297 мм), поля: верхнє – 2,54 см, нижнє – 2,0 см, ліве і праве – 1,8 см, відступ від краю верхнього і нижнього колонтитулів – 1,7 см. Перед і після назви статті залишається один вільний рядок. Відступ першого рядка кожного абзацу становить 0,5 см і виконується засобами Microsoft Word, форматування відступів абзаців за допомогою пробілів чи табуляції неприпустиме.

Структура публікації

Матеріали статті слід подавати в такій послідовності:

Основний текст експериментальної статті повинен містити такі розділи: Залежно від характеру статті наведена рубрикація може змінюватись.

Правила оформлення матеріалів

Стаття повинна бути написаною доступною, зрозумілою, чіткою і лаконічною мовою. Слід користуватися міжнародною системою одиниць (SI), а назви хімічних сполук вказувати відповідно до номенклатурних правил IUPAC. Кожну абревіатуру (скорочення) необхідно розшифровувати при першому згадуванні у тексті. При записі десяткових дробів у текстах українською або російською мовами слід використовувати кому, у текстах англійською мовою – крапку.

Таблиці розміщують у тексті статті. Кожна таблиця повинна мати назву і порядковий номер. Рядок із заголовками повинен бути лаконічним і легко читатися. Примітки наводяться безпосередньо під таблицею. Слід уникати порожніх клітинок у таблиці. Якщо дані відсутні або дослідження не проводились, бажано використовувати умовний знак (наприклад, "–", "×"), значення якого розшифровується у примітках. Додаткове дублювання табличних даних у тексті статті неприпустиме. У тексті слід наводити лише обговорення матеріалу, узагальненого у таблиці.

Ілюстрації (фотографії, діаграми, графіки, схеми) повинні бути високого технічного рівня. Всі деталі зображення повинні бути чіткими і добре розрізнятися. Графіки і діаграми не повинні містити кольоровий фон і сітку координат. Вісі ординат і абсцис повинні мати короткі підписи. Рисунки з однотипними кривими потрібно об’єднувати і позначати арабськими цифрами, розшифрування яких наводити у підписах до рисунків. Усі рисунки мають супроводжуватися підписами (під рисунком, окремим абзацом, шрифт Arial, кегль 8 pt, напівжирний, вирівнювання за центром, без відступу), який не повинен бути елементом рисунка; нумерувати рисунки за порядком посилань у тексті. Ілюстрації розміщуються у тексті після першого їхнього згадування. Якщо рисунок складається з кількох діаграм (графіків), кожний із них позначається малою літерою алфавіту (для статей українською/російською мовами – а, б, в, г, д і т.д., для статей англійською мовою – a, b, c, d etc.). Бажано, щоб така літера була частиною рисунка. Використовувати позначення літерами іншої мови, ніж текст статті неприпустимо.

Математичні формули потрібно набирати лише за допомогою редактора формул (MathType Equation, MS Equation). Формули, на які у тексті статті є посилання, нумеруються арабськими цифрами. Номер ставиться у круглих дужках біля правого боку сторінки. Під формулою наводять пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули (після слова "де"). Пам'ятайте, що математична формула (рівняння) є повноцінним елементом речення, на який розповсюджуються загальні правила пунктуації.

Розмітка символів у математичних формулах:

Літери латинського алфавіту, що позначають фізичні величини, подають курсивом, літери грецької абетки – прямим шрифтом. Проте позначення деяких величин подаються прямим шрифтом латинського алфавіту. До них, зокрема, належать позначення:

Хімічні формули потрібно набирати за допомогою спеціалізованих програм (Chem Draw, HyperChem, Isis Draw та ін.). Слід використовувати такий розмір шрифту і ширину ліній, щоб всі елементи формули добре розрізнялися.

Перелік використаних джерел формується за порядком першого згадування джерела. У тексті у квадратних дужках наводиться номер джерела у переліку. Одному номеру повинне відповідати одне бібліографічне джерело. Посилання на бібліографічні джерела наводяться мовою оригінала. В описі бібліографічного джерела потрібно наводити прізвища всіх авторів. Україно- чи російськомовні посилання наводяться також у транслітерованому вигляді. При цьому необхідно вказувати всіх авторів публікації, а назви періодичних видань (журналів) наводити відповідно до офіційного латинського написання за номером реєстрації ISSN. Для транслітерації українського або російського тексту (прізвищ авторів, назв журналів, книг, збірників і матеріалів конференцій тощо) англійською мовою слід використовувати системи автоматичної транслітерації, доступні на сайтах: http://litopys.org.ua/links/intrans.htm (українська мова) і http://translit.net/ (російська мова).

Приклади оформлення бібліографічних джерел:
Ініціали ставляться після прізвищ авторів і редакторів і не розділяються пробілами: Іщенко В.В., Хиля В.П.

Статті

Назви статей не наводяться, назви журналів наводяться у скороченому варіанті. Офіційні скорочення назв більшості англомовних журналів можна знайти тут:
http://www.rci.rutgers.edu/~longhu/ChemJournalAbbreviation_Hu.htm
http://www.pg.gda.pl/~wasia/Journal_Titles_and_%20Abbreviations.htm

  1. Sumangala V., Poojary B., Chidananda N., Arulmoli T., Shenoy S. Eur. J. Med. Chem., 2012, 54, 59–64.
  2. Шабликіна О.В., Іщенко В.В., Хиля В.П. Доповіді НАН України, 2011, 8, 130–135.
    Shablykina О.V., Ishchenko V.V., Khilya V.P. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., 2011, 8, 130–135.
  3. Войтенко Т., Неділько С., Головченко О., Зеленько М. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія, 2014, 1, 26–28.
    Vojtenko T., Nedil'ko S., Holovchenko O., Zelen'ko M. Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Khimiia, 2014, 1, 26–28.

Книги

Назви україно- чи російськомовних книг перекладаються англійською (не транслітеруються).

  1. Шварценбах Г., Флашка Г. Комплексонометрическое титрование. М.: Химия, 1970, 360 c.
    Shvarcenbah G., Flashka G. Complexometric titration. Moscow, Khimija, 1970, 360 p. (in Russian).

Тези доповідей

  1. Крехова О.Ф., Шабликіна О.В., Іщенко В.В., Хиля В.П. Тез. доп. XVII Міжнарод. наук. конф. студентів та аспірантів "Сучасні проблеми хімії", Київ, 2016, 52.
    Krekhova О.F., Shablykina O.V., Ishchenko V.V., Khilya V.P. Proc. XVII Int. Sci. Conf. for Students and PhD students "Actual tasks of chemistry", Kyiv, 2016, 52 (in Ukrainian).

Електронні джерела

  1. Interactive Chart of Nuclides. [Electronic resource], URL: http://www.nndc.bnl.gov/chart/.

Рекомендації щодо оформлення тексту

Використання крапки "."

Інтервали між словами:

Написання тире і дефісу:

Тире (“–”) – розділовий знак, який найчастіше заміняє у реченні присудок, дефіс (“-”) – знак, який використовується для поєднання частин складного слова. Для прискорення підготовки статті до друку слід правильно використовувати ці знаки. Щоб набрати на клавіатурі "дефіс", потрібно натиснути клавішу із зображенням горизонтальної рисочки (вона розміщена у тому ж ряду, що й клавіші з зображенням цифр). Щоб набрати тире, необхідно натиснути комбінацію клавіш “Ctrl” і клавішу з зображенням горизонтальної рисочки (“Ctrl”+”-”), яка знаходиться у верхньому правому кутку цифрового блоку клавіатури.

Абревіатури або формули хімічних сполук, які використовуються як прикметники, пишуться через дефіс: ІЧ-спектроскопія, Na+-форма, ОН-група, але група ОН.

Дотримання наведених вимог значно полегшує підготовку статті до друку і сприяє швидкій публікації номера Вісника.

Завантажити PDF/Download PDF